?

Log in

 Якось неочікувано все добре, думаю, головне слово НЕОЧІКУВАНО, коли не чекаєш, нема приводу до розчарувань.
Хоча я завжди чекаю на жовтень, точніше ЖОВТЕЕЕНЬ і в цьому році він такий насичено смачний, стиглий від кольорів до смаків. Ця тонка межа, коли в повітрі віє  запахами вогнищ, винограду і прілого листя, але не з’явилась ще гіркота хризантем. Дим пливе приватним сектором і затягує, ніби туманом. 
Жовтень, коли дихається найглибше, кохається найпалкіше, коли хочеться вдягати морквяно-помаранчеві речі. Жовтень...

image1.JPG

Позитивчики

Так як фейсбук показився зі своєю модою на нові позитивні речі щодня. Я вже збилась, скільки разів мене номінували. Вирішила поділитись тут про все чудове, що сталось з першої номінації, щоб Хтось Нагорі не подумав, що я позитивних речей не бачу))
Якщо починати з початку, то мені видалили зуб мудрості - то величне щастя, а ще щастя, що все обійшлось добре з моєю-то поліалергією на медичні засоби. Теперь жую омріяні яблука, як герой "Піратів Карибського моря". Нарешті відбулась довгоочікувана зустріч з друзями з Берліну, а навіть не один, а два рази. Найщасливішим можна назвати тиждень у Варшаві, де все було чудово: гарячий білий шоколад, як зажди білки на мені у парках, погода, кольори.
які переважали на фото у синьо-охровій гамі Collapse )


Головне, що я повернулась з розумінням себе і всього, що відбувається, запихнула у архіви те, що мало бути там давно. Усвідомила, що хтось веде нас правильними шляхами, хоча нам інколи не зрозуміло чому лісом і так довго, адже вулицею з ліхтарями було б приємніше йти.
Я доробила "своє перше творіння" пастеллю, звісно, не без допомоги майстер-класу з просторів інтернету.


Так що все добре, залишилось одужати і набратися хоробрості, щоб піти полікувати зуб)))
Я можу  вишавати, коли щось дивлюсь по телевізору, в тиші й спокої - то не для мене))) А два роки тому ще й  підсіла на серіали. Вчора закінчила дитя тв і серіального продукту "Голосу країни. Перезавантаження", "Що? Де? Коли?" та останнього сезону "Гри престолів", а й найнудніший момент було зроблено з "Готелем "Гранд Будапешт".  Так зазвичай тільки-но по закінченню вашивання виглядає 
моє непопрасоване безрамне і жахливо сфоткане творінняCollapse )



 

Забаганка дня

 Сьогодні захотілось дуже-дуже опинитись у Львові, у моєму серпневому Львові, коли зранку, поки місто спить його накриває легка димка, і зранку покусує майже осіння прохолода


А потім поїхати до Олеська, до чарівної жіночки, яка продає пиріг з яблуками, Боже, який то пиріг, я згадувала про нього у лікарні, у Відні, та просто, щоб сказати:"Жіночко, Ваші пироги неймовірні і давайте мені побільші шматочки", - і це враховуючи те, що я до пиріжків  і пирогів більше, ніж спокійно ставлюсь.
З нагоди такої подорожі я навіть дозволила собі з’їсти той пиріг і випити кави))))) Чудова мрійлива подорож... а може, й стане реальністю
 Тільки в мене вдома замість П’яточка цю фразу своїм виглядом показує
отака квіточкаCollapse )

Tags:

Віддала людині свої крутяцько-бомбезні туфлі, які коштують неймовірно, але пройти в них можна неймовірних 5 метрів, а вона за них подарувала свою електронну книгу.
Добре, коли тебе розуміють))))

Про квіти

А які ви любите квіти?
Я, наприклад, не люблю пафосні обгортки, не люблю троянди та гвоздики, гладіолуси. Вони такі затурхані за своїм символізмом, вони завжди, типу символ привітання з усім і завжди.
Сьогодні, повертаючись з моря, помітила як в дитинстві буйно квітнуть чайні рози і три кусти вже дають сильний аромат на провулок. Рейтинг мімімі- то завжди тюльпани, нарциси, рунункулюси, піони. Потім йдуть осінні зі своїм гіркуватим запахом в прохолодні дні хризантеми.
А з літнім різнотрав’ям я б ніколи і не розтавалася. Все, що можна надерти в степу, на полі- ото круть. Коли в селі на полях квітнув горох, ще до нього маки, трохи волошок - ото щастя несла в руках.
Але від чого в літку перехоплює подих- то це від дзвіночків. Коли я мала напрошувалсь з бабою на дачу, одного разу, ми забрали з ділянки волошки, десь знайшли маків, я урочисто прополювала свої ромашки. І тут сусід подарував мені дзвіночки, надер у себе на ділянці, отакий оберемок, як на аві вийшов. І ми йшли до автобусної зупинки, сонце вже сідало, золото-рожевим блищав в далині лиман, а в руках оберемок дзвіночків  - ото як згадаю, аж дихання перехоплюється.
А ще з дитинства:"Ми дзвіночки, лісові дзвіночки, чуєм дзвін...")))
А ще з Саксонії: відкриваєш очі після дрімоти у потязі, а прямо через вікно у гору по схилу підіймаються блакитні дзвіночки.
800

Lyrisches Intermezzo

Im wunderschönen Monat Mai,
Als alle Knospen sprangen,
Da ist in meinem Herzen
Die Liebe aufgegangen.

Im wunderschönen Monat Mai,
Als alle Vögel sangen,
Da hab ich ihr gestanden
Mein Sehnen und Verlangen.

Heinrich Heine
Коли так добре, що не вистачає слів, бо слова, то завжди умовність, суб’єктивність вже в тому, що ти обираєш, коли щось хочеш сказати. Коли так добре, то слова можна тільки накидати штрихами-картинками: на вустах є тільки посмішка й чарівний квиток у руці,- квиток щастя у наступні два місяці й далі...

Latest Month

October 2014
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Дизайн журнала - от Harmful_viki

http://harmful-viki.livejournal.com

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com